17.03.2017 11:25

Президент ПФЛ Сергій Макаров про ситуацію напередодні старту весняної частини сезону 2016/17

Говоримо тезисно про все, про що журналісти запитували керівника ПФЛ Сергія Макарова на традиційній прес-конференції напередодні старту весняної частини змагань сезону 2016/17

Про редизайн

– У нас розроблено і ухвалено стратегію розвитку на найближчі п'ять років, яка передбачала створення нового продукту, що зробив би нас упізнаваними, допоміг би чітко позначити турніри ПФЛ і зробити їх більш сучасними. З одного боку, ми намагалися зберегти свою історію – адже нам 20 років, ми цим пишаємося. Посилання до історії – видозмінено зелений колір і лев, який був на нашому лого більш як десять років. З іншого боку – ми хотіли донести головний момент: Перша і Друга ліга, ПФЛ – свої, близькі до вболівальників турніри. Ми не вженемося за Прем'єр-лігою, але будемо змаганнями, які доступні в тих населених пунктах, де живуть люди, які приходитимуть на найближчий стадіон, щоб підтримати своїх друзів, рідних за неповторної домашньої атмосфери.

До речі Сергій Макаров розповів, що редизайн включає не тільки нові логотипи, але і нову нагородну атрибутику.

Про проблемні клуби

– На даний момент всі клуби живі і готові відіграти весняну частину сезону. Ви розумієте, в які часи ми живемо – я не можу сказати, що проблем немає. Але, принаймні, стартувати навесні збираються всі. Трохи більше проблем, ніж у інших, у херсонського "Кристала". Вони надіслали нам лист із проханням перенести матч з "Жемчужиною", одесити погодилися, тож поки матч переноситься. Причина одна - "Кристал" не встиг провести збори і дозаявити футболістів, є непорозуміння в клубі, тож його функціонування ускладнено. Дякуємо губернатору та обласній федерації футболу, її голові Андрію Гордєєву, з яким ми познайомилися. Він справді небайдужий до футболу. Це важливо для життя таких невеликих клубів.

Отже, матч "Кристалу" проти "Жемчужини" перенесено. Наступний тур херсонці пропускають за календарем. Тож у херсонського клубу буде два тижні, щоб привести до ладу свої справи. У інших клубів теж трапляються проблеми, але вони вирішуються.

Про глобальні проблеми нижчих ліг

– На мій погляд, проблем дві: інфраструктурна і матчі з фіксованим результатом. Стан футбольної інфраструктури в Україні залишає бажати кращого. Для наших клубів це форс-мажорна ситуація. Клуби не завжди можуть впоратися з проблемою, адже найчастіше стадіони не належать клубам. Є позитивний приклад "Десни", яка веде переговори з державою (мінспорту) про приватне партнерство. Щоб держава передавала стадіон, а клуб провів всю необхідну роботу. У результаті клуб отримує арену в довгострокове користування і може його модернізувати під Прем'єр-лігу. Сподіваємося, у чернігівців все вийде і це стане прикладом співпраці всіх зацікавлених осіб: держави, бізнесу, клубів, тому що футбол самостійно з цим не впорається. За роки незалежності нам дуже допомогло Євро-2012, але і цього замало, щоб у всіх областях був порядок зі стадіонами.

Що стосується договірних матчів, то ця зараза роз'їдає наш футбол. І тут футбол теж потребує допомоги. Потрібна допомога ФФУ, правоохоронних органів. Ми розуміємо цю проблему, не ховаємося від неї. Але вирішити її можна тільки спільно. Великі надії пов'язуємо з приходом Баранки – борця з цією бідою міжнародного рівня. Є склад комітету. Ми з синьйором Баранкою вже спілкувалися, а тепер з нетерпінням чекаємо зустрічі для ґрунтовної розмови. Упевнений, він може нам запропонувати дієві рецепти боротьби з цим.

Зараз ті, хто робить матч-фіксінг, ведуть окремих футболістів. Керівництво клубу може навіть і не знати, тренери – хіба що здогадуватися, а от гравця який приходить в клуб, ця ситуація може роз'їдати зсередини. Досить двох людей на полі, які можуть забезпечити потрібний результат. Важливо визначати і карати конкретних особистостей, які займаються організацією договірних матчів. Можливо, інші тоді задумаються і не робитимуть такого.

Як заробляти ПФЛ

– Традиційні джерела – спонсори і телетрансляції. У нас, на жаль, немає великої аудиторії передплатників платного телебачення, з чого починається обертання цього колеса. Сподіваюся, що ми до цього прийдемо. На даний момент не доводиться розраховувати на особливі доходи від телебачення. Ми розглядаємо співпрацю з ними як спосіб показати себе та знайти нових партнерів, яким цікава наша в чомусь унікальна аудиторія. А також та атмосфера, яка є в наших змаганнях. Важливий крок на цьому шляху – централізація маркетингових прав, щоб потім продавати їх спонсорам і отримувати прибуток для наших клубів. Сподіваємося, що наш проект – центральний матч туру – буде підтриманий клубами, щоб показувати найцікавіше.

Про проблеми з полями

– У нас є два клуби-претенденти на місце в УПЛ, які не можуть грати на своїх стадіонах. "Верес" грає у Вараші на стадіоні РАЕС. Керівництво рівнян задоволене: після їх «Коллізею» цей стадіон сучасний і функціональний. Керівництво РАЕС – спортивні люди, вони пішли назустріч "Вересу" і отримали свято спорту. "Десна" ж працює над модернізацією стадіону, за осінню частину встигла реконструювати поле, залишилося просто розстелити газон і попрацювати над іншими деталями. Поки клуб гратиме над "Оболонь-Арені", а от добре було б, якби вони встигли зіграти останній матч сезону вдома. Ми підштовхуємо їх до цього, тому що розуміємо, як чернігівські вболівальники скучили за футболом. У "Вереса" поки що готовий тільки проект нового стадіону, тож навіть якщо вони вийдуть в УПЛ – не знаю, які будуть варіанти. Вони розглядають варіант з тимчасовим стадіоном на п'ять тисяч осіб зі збірних конструкцій. Можливо, доведеться грати в сусідніх областях. Їм ми дозволили грати на інших полях – це святе, щоб претенденти на підвищення в класі могли встигнути привести до ладу інфраструктуру.

Що стосується інших клубів, то проблеми є, але це тимчасове явище на один-два тури. Поки поля не готові, дехто збереже свої газони. Як "Рух", який проведе перші матч-два на "Арені-Львів". Вважаємо, що те, що матч другої ліги пройде на такій арені – це підвищення класу для нас всіх.

Про клуби з Донецької області

– Вже два сезони ми граємо за алгоритмом, який ми розробили спільно з клубами і жодного інциденту за цей час не було – всі їхали в  Краматорськ і Маріуполь, ніхто не відмовився. Хоча спочатку побоювання були, голосування було непростим. Але коли з'їздили всі – побачили, що там відмінно організовують футбол. Навпаки, люди говорили, що в Краматорську спокійніше, ніж навіть в інших містах нашої країни, адже там багато поліції і військових. Питають, чи не буде проблем у Маріуполя, якщо "Іллічівець" вийде до УПЛ. Я не можу ручатися за клуби Прем'єр-ліги, але, як мені здається, в Маріуполі довели, що гідні проводити футбол і можуть приймати суперників у рідному місті. На всякий випадок, у "Авангарда" та "Іллічівця" і, як і в інших клубів, є резервні стадіони – Карлівка і Дніпро («Метеор»). У кожному турі у нас реалізовується прописаний алгоритм на випадок загострення. План «Б» завжди готовий. Але, знову ж таки, на щастя, поки що не доводилося його реалізувати.

Про обмін з клубами УПЛ

– Навіть якщо УПЛ ухвалить рішення розширюватися до 16 учасників – ну що ж, ми згодні. Наші клуби, хоч і одразу шестеро, піднімуться, а ми приймемо екстрені рішення, підтягнемо на їх місце клуби з Другої ліги. Доля у нас така... Ми передбачаємо всі можливі варіанти, в тому числі – якщо до нас з УПЛ ніхто не спуститься. Якщо від нас на підвищення піде багато клубів, а тому ніхто не опуститься, то ми можемо повернутися до 16-ти учасників у Першій лізі. Але якщо обмін відбудеться згідно з регламентом, то залишиться 18.

Про бажаючих в УПЛ

– На даний момент атестацію за нормами Прем'єр-ліги проходять «Іллічівець», «Верес», «Десна», «Геліос», «Черкаський Дніпро» та «Арсенал-Київ». Ось вам і список тих, хто претендує на підвищення у класі – і навіть при тому, що за регламентом піднімаються тільки двоє. Якщо буде прописано більший обмін (сподіваюся, він пройде цивілізовано і ми дізнаємося про це заздалегідь), наші клуби будуть ще більше налаштовуватися і шукати можливості для виходу в УПЛ. Є пристойна різниця по вимогам між Першою лігою і УПЛ. Бачимо з прикладу "Вереса" і "Десни", що їм доводиться екстрено займатися різними питаннями. Також якийсь час знадобиться на те, щоб повністю підготуватися і максимально безболісно увійти до УПЛ.

Про формат

– Ви вже чули, що ведеться дискусія про бельгійський варіант з плей-офф за 12 учасників. Це – справа Прем'єр-ліги, але ми налаштовуємося поки на офіційну стратегію (два сезони по 12 і плановий перехід знову на 16). Дискусія на цю тему потрібна, всі хочуть, щоб був ідеальний формат – 16 учасників УПЛ. Але ми бачимо реальну ситуацію, її і треба обговорювати.

Про виліт із Другої ліги

– Радий, що ми з ААФУ знайшли консенсус і завдяки спільній роботі потихеньку повертаємо спортивний принцип обміну між командами. Аматори перейшли на систему «осінь-весна», тепер легше синхронізувати календарі. За регламентом від нас у ААФУ вилітає дві найгірші команди Другої ліги. Від них до нас – поки що за правилами не настільки жорстко. Прописано: обов'язкова участь у чемпіонаті ААФУ і місце не нижче восьмого. На даний момент в процедуру атестації увійшло сім клубів (мова про "Гірник" (Соснівка), ФК "Львів", "Таврію" (Сімферополь), МФК "Житомир", "Авангард" (Харків), "Ниву" (Тернопіль) та "Агробізнес" (Волочиськ). Тож будемо поки обережними, враховуючи, що може все змінитися – ми сподіваємося, що Друга ліга збереже нинішню кількість учасників, а якщо вона змінюватиметься, то тільки на зростання.

Потенційні новачки Другої ліги

– Приємно, що новачки не поспішають, а цілеспрямовано готуються, беруть участь перед Другою лігою в аматорських турнірах, де можуть пристойно набити гуль. Після тривалої паузи навіть створити список управлінців в клубі важко. А скільки ще проблем доведеться вирішити!

Наприклад, в Житомирі є питання по інфраструктурі. Клуб намагається повернутися на карту великого футболу, але це треба робити грунтовно і без поспіху. Сподіваюся, їм вдасться вирішити питання по стадіону. Хоча, наскільки знаю, вони розглядають варіанти з іншими містами області – Бердичів, Коростень, але це муніципальний клуб, і вони хочуть грати саме в Житомирі.

Закарпаття хоче повернутися в профі-футбол теж. В Мукачево є юнацький клуб «Мункач», який бере участь у турнірі U-19, але є проблема – вони не беруть участь в аматорському чемпіонаті України, чим порушують один із спортивних принципів. Ви пам'ятаєте історію "Вереса": можливо, ФФУ якесь управлінське рішення прийме, ми не хочемо забігати наперед. Але якщо Житомир увійде, то Закарпаття залишиться останньою областю без професіонального футболу. Може, заради того, щоб повернути регіон зі славними футбольними традиціями для них підуть на якісь додаткові рішення. Але це – не наша компетенція.

Я відвідав Кубок Кримської федерації в Херсоні. Заїхав в і Берислав, де збирається грати "Таврія". На жаль, стадіон не придатний до Другої ліги. "Таврії", якщо вона хоче стати професіоналами, доведеться докласти зусилля, щоб налагодити інфраструктуру. Грати або в Херсоні, або підтягувати інфраструктуру в Бериславі. Є програма «хет-трик» – можна ці гроші пустити на інфраструктуру. Результати атестації покажуть ступінь готовності клубів.

Про «третю лігу» та першість U-19

– Колись йшли обговорення, були ідеї про регіональну лігу. Але поки я не бачу в цьому сенсу, бо Асоціація аматорського футболу справляється зі своєю роботою. У них були складні часи, але зараз у них досить потужний чемпіонат зі всеукраїнським представництвом. Можна обговорювати, швидше, оновлення статусу «семі-про», аматорів, але робити заради цього окрему лігу – немає доцільності.

Україна – один із лідерів у світі за кількістю професіональних клубів. Але чи можуть всі клуби Другої ліги вважатися професіональними за всіма критеріями? Або ж, може, не варто підганяти життя під регламент, а регламент – під життя? І зробити так, щоб у Другій лізі атестація була необов'язковою, а планку підняти тільки на межі з Першою лігою (щоб тільки претенденти на підвищення у класі її проходили). Все це треба обговорювати і обдумувати.

Першість U-19, яка створювадася спільно ДЮФЛ, ФФУ та ПФЛ, це дуже хороше починання, адже 12-14 учасників чемпіонату світу U-19 Прем'єр-ліги не вистачало для юнацького футболу України. Але фундаментальна проблема нового турніру – він повинен бути вписаний в загальну піраміду і мати обмін командами з чемпіонатом U-19 Прем'єр-ліги. Щоб побільше команд вилітало-піднімалося – знову ж таки, це буде плюс і для уникнення підозрілих матчів. А величезною мотивацією для всіх будуть матчі з грандами і путівка в юнацьку Лігу чемпіонів.

Про розподіл грошей за телетрансляції

Із року в рік ПФЛ делегує чимало клубів до УПЛ, не завжди отримуючи натомість аутсайдерів, так як ті у вищому дивізіоні часто просто зникають, не вилітаючи. Але чи отримує ПФЛ, як донор, частинку грошей від тих контрактів на телетрансляціях, які підписує УПЛ?

– Поки що ні. Радує, що керівник УПЛ Володимир Генінсон прогресивно дивиться на розвиток футболу і розуміє, що УПЛ не живе у вакуумі у відриві від решти футболу. Але поки у них ті ж проблеми, що і у нас – треба створити єдиний пул і реалізувати права на нього. А поки транслятори укладають договори безпосередньо з клубами, УПЛ не отримує нічого, не може централізувати цей процес і керувати ним. Хоча можна було б продавати телетрансляції та за кордон, і букмекерам, а зараз ці перспективні напрямки не реалізовуються.

Ця централізація прав – одна з головних проблем українського професіонального футболу. Тому що спонсор запитує: «А що ви продаєте?» Пула – немає. Єдиного централізованого продукту немає. До клубів УПЛ хоча б звертаються, а до наших – ні. Окремо права наших клубів коштують "нуль", а разом – ми можемо вже про щось вести переговори. Головне, щоб сама система запрацювала і з'явився продукт, який можна продавати. Ні про які відсотки показу матчів ми поки не говоримо, головне – довгостроковість. Чим довше, тим краще. Ми мріємо, щоб кожен матч транслювався по ТБ, як це вже є у нас в інтернеті, але поки хочемо налагодити хоча б показ центрального матчу.

 Sport Arena