13.09.2017 16:51

Нападник житомирського ФК «Полісся» Віктор Коровіков: "Вдячний команді, що довірили пенальті"

Великою несподіванкою стали два влучні постріли новачка житомирян Віктора Коровікова в матчі проти тернопільської «Ниви». Футболіст проводив лише перший матч за нову команду. Саме тому нападник житомирського ФК "Полісся" став героєм туру за версією сайту Sportarena

 

— Вікторе, Вас визнано героєм туру в усій Другій лізі. Як вважаєте, заслужили?

 

— Можливо, це більше заслужила команда, без неї, без партнерів не було б перемоги і двох голів.

 

— Це ж дебютний ваш матч за Полісся. То сьогодні просто пощастило, чи ви настільки швидко адаптувалися у команді?

 

— Не знаю, без фарту, мабуть, нічого не буває. Пенальті заробили, і хлопці дали виконати саме мені. Ми працювали, тренувалися, тож десь і фарт, і наша робота допомогли досягти результату.

 

— До «Ниви» готувалися вкрай ретельно?

 

— Минулий тур пропускали, тож у нас протягом трьох днів по два тренування, бігова робота. Ще зіграли з юнацькою командою «Оболоні» товариський матч, але до зустрічі із Нивою встигли відновитися і підійшли свіжими. Та це вже історія, і потрібно далі йти, щоб не подумали, що ця перемога випадковість.

 

— У позаминулому турі «Ниві» вдався подвиг, вона обіграла «Агробізнес» на його полі. Це трохи лякало?

 

— Ми дивилися статистику, що вони три матчі не пропускали, обіграли лідера.Та ми вірили у свої сили. Хоча команда «Нива» хороша, але може нас недооцінили. І ми, можливо, на цьому зіграли, забили і виграли.

 

— Ви зовсім не мандражували у дебютному матчі?

 

— Не хвилювався. Головне було – зробити свою роботу, виконати все, що тренер казав. У грі все виконали, і так вийшло, що перемогли. Я просто дуже хотів грати, тому й пішов у Полісся, давно не було практики і хотілося грати, тому й не було хвилювання.

 

— Чому ви взялися пробивати 11-метровий?

 

— У нас, до речі, до гри не було узгоджено, хто битиме пенальті. Казали: «Заробимо, тоді й вирішимо». Я сказав: «Давайте проб’ю». Вдячний команді, що довірили.

 

— Любиш цю справу?

 

— Давно не бив, може, ще у дитячій школі. Хотілося забити, давно не відзначався голом, от і попросив пробити. Вдалося: м’яч залетів у сітку.

 

А другий гол як забили?

 

— Я побіг на позицію, по бровці на ближню штангу і чиркнув на дальню. І так з відскоком м’яч залетів. Цей гол дозволив відчути упевненість, бо одна помилка – і могли пропустити. А так довели матч до логічного завершення.

Чому покинув поле достроково?

— Ні, я не просив заміну на 90-й хвилині, так вийшло. Можливо, щоб час потягти, щоб в обороні зіграти надійніше.

 

Спортивний Житомир